Det har gått over 1000 dager siden Russland gikk til en fullskala invasjon i Ukraina. Som følge av krigen har mange tusen ukrainere flyktet til Norge.

– Det har vært gjort en ekstraordinær innsats over hele landet for å bosette flyktninger de siste årene. Vi er avhengig av at kommunene fortsetter å stille opp også neste år. Antallet som bosettes i kommunene må imidlertid være bærekraftig over tid. Derfor har regjeringen iverksatt flere innstrammingstiltak. Det bidrar til at antallet som skal bosettes neste år går ned, sier arbeids- og inkluderingsminister Tonje Brenna.

Mange fordrevne fra Ukraina

I samarbeid med kommunene, er det Integrerings- og mangfoldsdirektoratet (IMDi) sin oppgave å bosette de mange fordrevne fra Ukraina, som får kollektiv beskyttelse, og flyktninger fra andre land som får oppholdstillatelse i Norge.

I 2022 og 2023 ble det bosatt over 30 000 flyktninger hvert år. Hittil i år er tallet litt under 23 000. De aller fleste er fra Ukraina.

– Vi ser en nedgang i år, og forventer enda færre neste år. Likevel er nivået fortsatt historisk høyt. Norge har aldri tidligere bosatt så mange flyktninger i løpet av noen få år, sier Libe Rieber-Mohn, direktør i IMDi.

Press på kommunale tjenester

Landets kommuner har vist en positiv vilje til bosetting siden starten av den fullskala invasjonen av Ukraina. Ringerike blir anmodet om å ta inn 120 personer, Hole 15 og Jevnaker 40. Det kontinuerlige arbeidet som pågår, er viktig.

– Samtidig må vi erkjenne at den rekordhøye bosettingen har medført ulik grad av press på kommunale tjenester som bolig, helse, skole og barnehage, sier IMDi-direktøren.

Flere barn kommer uten foreldre

Mens det totale antallet flyktninger går ned, forventes det en 20 prosents økning i bosetting av enslige mindreårige flyktninger. Dette er barn og ungdommer som kommer hit uten foreldre, eller andre omsorgspersoner. Denne gruppen er prioritert i bosettingsarbeidet.  

– Derfor anmoder vi en rekke kommuner om å ta imot barn og unge, som er i en spesielt sårbar situasjon, sier Rieber-Mohn. 

Det er forventet at rundt 750 enslige mindreårige må bosettes i løpet av 2025.  

120 нових біженців до Рінґеріке у 2025 році

Ілюстраційне фото: Сімен Слетте Сунде, IMDi

З 2022 року Норвегія приймала в середньому понад 30 000 біженців щороку. Наразі очікується значне зниження цієї кількості. Однак цифри залишаються на історично високому рівні.

Минуло понад 1000 днів з моменту, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну. Внаслідок війни тисячі українців втекли до Норвегії.

– Було здійснено надзвичайні зусилля по всій країні для поселення біженців протягом останніх років. Ми залежимо від того, щоб муніципалітети продовжували підтримувати цю роботу і наступного року. Однак кількість переселенців, яких розміщують у муніципалітетах, повинна бути сталого рівня в довгостроковій перспективі. Тому уряд запровадив кілька обмежувальних заходів. Це сприяє тому, що кількість переселенців наступного року зменшиться, – заявила міністр праці та інтеграції Тон'є Бренна.

Багато переміщених осіб з України

У співпраці з муніципалітетами завданням Директорату з інтеграції та різноманіття (IMDi) є розміщення багатьох переміщених осіб з України, які отримують колективний захист, а також біженців з інших країн, яким надається дозвіл на проживання в Норвегії.

У 2022 і 2023 роках було розміщено понад 30 000 біженців щороку. Станом на цей рік ця цифра становить трохи менше 23 000. Більшість із них – з України.

– Ми спостерігаємо зниження цього року і очікуємо ще менших показників наступного року. Однак рівень залишається історично високим. Норвегія ніколи раніше не розміщувала так багато біженців за кілька років, – каже директорка IMDi Лібе Рібер-Мон.

Тиск на комунальні служби

Муніципалітети країни проявили позитивну готовність до поселення з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну. Рінґеріке отримав прохання прийняти 120 осіб, Холє – 15, а Євнакер – 40. Постійна робота, яка триває, є важливою.

– Водночас ми маємо визнати, що рекордно високий рівень переселення створив різний ступінь тиску на комунальні служби, такі як житло, охорона здоров’я, школа та дитячі садки, – заявила директорка IMDi.

Більше дітей приїжджають без батьків

Хоча загальна кількість біженців зменшується, очікується збільшення на 20% кількості розміщених неповнолітніх без супроводу. Це діти та підлітки, які приїжджають сюди без батьків або інших опікунів. Ця група є пріоритетною в роботі з переселення.

– Тому ми звертаємося до багатьох муніципалітетів із проханням прийняти дітей і молодь, які перебувають у особливо вразливій ситуації, – зазначила Рібер-Мон.

Очікується, що близько 750 неповнолітніх без супроводу будуть розміщені протягом 2025 року.